Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дейнека Р$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Дейнека Р. Накладний індуктивний перетворювач для магнітної дефектометрії [Електронний ресурс] / Р. Дейнека // Вимірювальна техніка та метрологія . - 2016. - Вип. 77. - С. 109-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/metrolog_2016_77_17 Сутність електромагнітних методів неруйнівного контролю феромагнетиків полягає у виявленні магнітного поля, що виступає над внутрішніми і підповерхневими дефектами. Для виявлення такого локального поля запропоновано новий варіант накладного давача у вигляді індуктивного елемента на тороїдальному осерді з додатковими магнітопроводами. Цей давач має просту конструкцію, його висока чутливість підтверджена експериментально. Такий давач може використовуватись для контролю зварних з'єднань запропонованим методом, що базується на вимірюванні магнітного опору ділянки зварювання. | ||
| 2. | 
Дейнека Р. М. Магнітокондуктивний спосіб дефектоскопії феромагнітних матеріалів [Електронний ресурс] / Р. М. Дейнека // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Оптимізація виробничих процесів і технічний контроль у машинобудуванні та приладобудуванні. - 2017. - № 867. - С. 60-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPO_2017_867_13 Магнітна дефектоскопія є одним із найкращих методів контролю якості матеріалів із феромагнітними властивостями. Вона поєднує високу чутливість та імовірність виявлення внутрішніх і підповерхневих дефектів із низькою вартістю і простотою виконання. Однак існують випадки, де традиційна методика неруйнівного магнітного контролю є неефективною. З'єднання сталевих елементів конструкцій способом зварювання пов'язане зі зміною геометричних розмірів і формою виробу, а тому для їх контролю необхідне використання іншої методики. Запропоновано варіант вирішення вказаної проблеми способом вимірювання локального магнітного опору контрольованої ділянки, а також методику градуювання давача магнітного потоку намагнічувального пристрою. | ||
| 3. |
Дейнека Р. Визначення характеристик накладного сенсора для дефектоскопії феромагнітних матеріалів [Електронний ресурс] / Р. Дейнека // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Оптимізація виробничих процесів і технічний контроль у машинобудуванні та приладобудуванні. - 2019. - № 913. - С. 45-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPO_2019_913_9 Потреба у надійності промислових конструкцій, машин та іншого устаткування потребує точнішої дефектоскопії конструкційних матеріалів, зокрема феромагнітних. Тому актуальною є необхідність удосконалення існуючих чи розроблення нових, точніших методів і пристроїв для дефектоскопії. Дефектоскопію феромагнітних матеріалів здійснюють, обстежуючи локальне виступаюче магнітне поле чи визначаючи магнітний опір ділянки матеріалу за допомогою запропонованого нового типу накладного сенсора у вигляді індуктивного елемента на тороїдальному осерді з додатковими магнітопроводами. Цей сенсор має просту конструкцію та високу чутливість, підтверджено експериментально. Запропонований варіант сенсора надає можливість проводити неруйнівне контролювання у процесі експлуатації феромагнітних конструкцій і без особливих вимог до зовнішніх умов із малими затратами та можливістю комп'ютерної обробки даних. Із використанням зони нелінійності кривої намагнічування матеріалу осердя індуктивного елемента отримано варіант магнітного сенсора, близький за чутливістю до ферозондів і в цьому випадку набагато простіший за конструкцією, з недефіцитних матеріалів. Використання феритового осердя з низькою індукцією насичення потребує невеликої напруги живлення схеми, але запасу потужності генератора. Запропонований сенсор є не чутливим до присутності сторонніх феромагнітних об'єктів, а реагує виключно на магнітне поле. Високий внутрішній магнітний опір сенсора надає змогу виконувати дефектоскопію без особливих вимог до якості поверхні контрольованого виробу. Аналітичне дослідження фізичних процесів, які відбуваються в матеріалі магнітного осердя котушки сенсора, що використовується як чутливий елемент, ускладнюється нелінійністю кривої намагнічування матеріалу осердя чутливого елемента та відсутністю єдиної аналітичної залежності для повного опису процесу намагнічування феромагнітних матеріалів індуктивних елементів. Тому кожний екземпляр сенсора матиме індивідуальне градуювання, яке можна виконати за допомогою простих технічних засобів використовуючи запропоновану тут методику.Потреба у надійності промислових конструкцій, машин та іншого устаткування потребує точнішої дефектоскопії конструкційних матеріалів, зокрема феромагнітних. Тому актуальною є необхідність удосконалення існуючих чи розроблення нових, точніших методів і пристроїв для дефектоскопії. Дефектоскопію феромагнітних матеріалів здійснюють, обстежуючи локальне виступаюче магнітне поле чи визначаючи магнітний опір ділянки матеріалу за допомогою запропонованого нового типу накладного сенсора у вигляді індуктивного елемента на тороїдальному осерді з додатковими магнітопроводами. Цей сенсор має просту конструкцію та високу чутливість, підтверджено експериментально. Запропонований варіант сенсора надає можливість проводити неруйнівне контролювання у процесі експлуатації феромагнітних конструкцій і без особливих вимог до зовнішніх умов із малими затратами та можливістю комп'ютерної обробки даних. Із використанням зони нелінійності кривої намагнічування матеріалу осердя індуктивного елемента отримано варіант магнітного сенсора, близький за чутливістю до ферозондів і в цьому випадку набагато простіший за конструкцією, з недефіцитних матеріалів. Використання феритового осердя з низькою індукцією насичення потребує невеликої напруги живлення схеми, але запасу потужності генератора. Запропонований сенсор є не чутливим до присутності сторонніх феромагнітних об'єктів, а реагує виключно на магнітне поле. Високий внутрішній магнітний опір сенсора надає змогу виконувати дефектоскопію без особливих вимог до якості поверхні контрольованого виробу. Аналітичне дослідження фізичних процесів, які відбуваються в матеріалі магнітного осердя котушки сенсора, що використовується як чутливий елемент, ускладнюється нелінійністю кривої намагнічування матеріалу осердя чутливого елемента та відсутністю єдиної аналітичної залежності для повного опису процесу намагнічування феромагнітних матеріалів індуктивних елементів. Тому кожний екземпляр сенсора матиме індивідуальне градуювання, яке можна виконати за допомогою простих технічних засобів використовуючи запропоновану тут методику. | ||
| 4. | 
Кучмінська Х. Й. Тривимірне узагальнення правильного відповідного C-дробу [Електронний ресурс] / Х. Й. Кучмінська, Р. М. Дейнека // Математичні методи та фізико-механічні поля. - 2021. - Т. 64, № 3. - С. 5-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MMPhMP_2021_64_3_3 Розглянуто один із типів функціональних тривимірних неперервних дробів, відповідних до формального трикратного степеневого ряду, а саме: тривимірні правильні С-дроби. З використанням залишків тривимірного правильного С-дробу, формули різниці між двома наближеннями тривимірного правильного С-дробу у термінах цих залишків і принципу відповідності досліджуються властивості таких дробів. Головні результати полягають у доведенні єдиності і збіжності формального трикратного степеневого ряду, відповідного до тривимірного правильного С-дробу. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |